Деякі методи переривання вагітності

Народження плоду до 28 тижнів вагітності, ріст якого менше 35 см і маси менше 1000 г, незалежно від того, проявляв він ознаки життя чи ні, вважається викиднем (абортом) навіть в тому випадку, якщо дитина прожила декілька днів. Плід, що народився до 28 тижнів, що має ріст менше 35 см і масу тіла меншу 1000 г і прожив більше 7 днів, відносяться до живо народжених, таких, що народилися при передчасних пологах.

Новонароджені з масою тіла 500 г і більше підлягають оживленню і виходжуванню. До мертвонароджених відносять дітей з масою тіла 500 г і більше, що народилися без ознак дихання, віждивлення яких не дало результатів.

По характеру аборти можна поділити на дві групи: штучні і мимовільні. Аборти, зроблені в медичній установі, називаються штучними.

Перші згадки про переривання вагітності зустрічаються ще в єгипетському папірусі, також в працях Гіппократа. У XIX столітті, широкого поширення набули спеціальні бужі, які виготовляли з матеріалу, що легко набрякав, - ламінарій і тупіло. Ламінарії були циліндрові палички завдовжки 5-6 см і діаметром 2-5 мм, тупіло - палички такої ж довжини, але більшого діаметру (до 10 мм). Через спресовані губки або інші розбухаючі розширювачі проводили міцну шовкову нитку, за яку витягували використаний розширювач. Пізніше були запропоновані гумові розширювачі, які вводили в канал шийки матки і матку порожніми, а потім наповнювали їх водою за допомогою шприца Жані. Залежно від терміну вагітності використовували балони різної величини.

В кінці XIX століття був запропонований цілий ряд твердих ебонітових і металевих розширювачів шийки матки, які легко стерилізувати. Розширювачі, запропоновані Гегаром, швидко завоювали загальне визнання, їх застосовують до теперішнього часу. У першій половині XX століття, в основному у Франції, стали використовувати розширювачі Жоллі, що мали конічну форму. Вершина цих розширювачів значно тонша, ніж підставка (різниця досягає 3-6 мм).

Разом з достоїнствами метод розширення шийки матки за допомогою розширювача Гегара має ряд недоліків. Одним з них є значні відмінності в товщині бужів. Так, площа перетину розширювача Гегара № 10 рівна 78 мм2, № 10 1/2 —86 мм2, № 11 — 95 мм2,тобто різниця в площі перетину між розширювачами № 10 і № 11 досягає майже 22%. У зв'язку з цим виникають болючі відчуття при розширенні шийки матки і небезпека поранення цервикального каналу.

Нерідко в процесі розширення шийки матки утворюються надриви слизової оболонки в області внутрішнього зіву, що може привести до розвитку рубцевого стенозу. За даними різних авторів, частота пошкодження шийки матки розширювачами Гегара складає 15% під час виконання штучного аборту.

Одним з грізних ускладнень аборту є пошкодження стінок матки, яке при використанні кюреток спостерігається в 0,07-1,5% випадків. Перфорація стінок матки може бути проведена будь-яким інструментом, який використовують під час операції, але найчастіше її здійснюють кюреткою і дилататорами.

Оскільки загальноприйнятий метод розширення розширювачами Гегара має серйозні недоліки, у всьому світі продовжуються пошуки інших способів дилатації шийки матки. З цією метою, застосовують і вібророзширювач, принцип дії, якого заснований на перетворенні коливань електричного струму в механічні коливання, що передаються наконечнику, що має форму конуса. Є вібророзширювачі чотирьох розмірів. При терміні вагітності до 6 тижнів застосовують вібро-роз ширювач № 1, діаметр якого рівний діаметру розширювача Гегара №8, при 7 - 9 -тижневій вагітності - № 2, відповідний розширювачу Гегера № 10.

Методика розширення каналу шийки матки вібророзширювачем полягає в наступному. Розширення каналу проводять за принципом механічного розширення за допомогою вібраційних коливань, які передаються на розширювач вібраційним приладом з частотою коливань 50 Гц при амплітуді 1 мм. Перед початком операцій вібророзширювач, заздалегідь заземлений, підключають до електромережі. Матковим зондом визначають напрям каналу шийки матки і довжину її порожнини. Залежно від терміну вагітності до приладу прикріплюють стерилізований міграційний розширювач необхідного розміру. Натисненням на ножну педаль включають прилад і з легким натиском вводять наконечник в канал шийки матки.

За наявності показань до переривання вагітності в терміни (до 28 тижнів вагітності) і неефективності медикаментозних методів або існуванні протипоказань до їх застосування канал шийки матки розкривають за допомогою розширювачів Гегара аж до № 24 обо, індивідуально виготовленими вібророзширювачами відповідного діаметру.

Будь-який метод розширення каналу шийки матки ефективніший і менш травматичний, якщо операцію проводять під наркозом; при перериванні вагітності пізніх термінів знеболення обов'язкове.

Сьогодні є декілька методів видалення плодового яйця з яких можна виділити наступні: вібрація, вискоблювання матки, введення простагландінів вакуум-аспірація.

Вискоблювання матки. Незалежно від показань до видалення плодового яйця і вискоблювання матки цю операцію завжди проводять після розширення каналу шийки матки одним з описаних вище способів. До розширення каналу або перед виконанням вискоблювання, якщо шиєчний канал розкритий, проводять зондування матки матковим зондом, для того, щоб уточнити напрям і довжину порожнини матки. Для видалення плодового яйця використовують кюретки і аборт-цанг.

При вагітності до 10 тижнів проводять вискоблювання матки, причому спочатку використовують кюретку найбільшого розміру, що вільно проходить через канал, а потім - кюретки менших розмірів. Застосування кюреток невеликих розмірів в кінці операції не є небезпечим, оскільки до цього моменту матка добре скорочується. При вагітності більше 10 тижнів рекомендується спочатку абортцангом видалити відносно досяжні і крупні частини плодового яйця, а потім приступити до вискоблювання матки. Операцію закінчують після появи відчуття рівномірного опору у всіх відділах матки, що свідчить про повне відторгнення залишків плодового яйця і децидуальної оболонки.

При вискоблюванні матки потрібно пам'ятати, що затримка децидуальної оболонки може бути причиною розвитку децидуального ендометріта, отже, перед закінченням операції необхідно ретельно перевірити, чи повністю видалений вміст матки. Проте при застосуванні значної сили і дуже гострих кюреток можна пошкодити базальний шар ендометрія і м'яз матки. Наслідком такого зайве енергійного вискоблювання може бути атрезія порожнини матки і аменорея. Після вискоблювання не рекомендується обробляти порожнину матки йодом, що нерідко до цих пір практикується гінекологами. При рясному зрошуванні порожнини матки йодом він може потрапляти в маткові труби унаслідок їх антиперистальтики, внаслідок чого в подальшому розвивається безпліддя.

Вакуум-аспірація. Для переривання вагітності цим способом використовують апарат названий вакуум-екскохлеатором. Цей апарат складається з електровакуумного насоса і циліндрових маткових насадок з бічними отворами і роздріблювачами (шнек) всередині. Шнек приводиться в рух електромотором. Маткова насадка сполучена з вакуум-резервуаром електронасоса гумовим шлангом.

Застосування простагландінів. Простагландіни - біологічно активні речовини - останніми роками привертають до себе пильну увагу лікарів біологів, хіміків. Простагландіни називають місцевими гормонами, біологічна роль їх в організмі багатообразна: вони здатні впливати на скорочення і розслаблення гладкої мускулатури, функцію ендокринних і статевих залоз, центральну нервову систему, кровообіг, дихання, запальні реакції і т.д.

У останні 20-15 років простагландіни почали використовувати для переривання вагітності.

Простагландіни можна вводити внутрівенно, підшкірно і внутрім'язово. Ефективне екстраамніальне введення простагландінів з метою переривання вагітності. Дослідження показали різні дози цього препарату, використовувані для переривання вагітності в I триместрі, переривання вагітності не відбувалося. Збільшення дози препарату до 1250-2333 мкг приводило до добре вираженого розширення каналу шийки матки і сильних скорочень матки, проте протягом найближчого часу переривання вагітності не наступало.

Дослідження показали, що застосування вагінальних свічок з метиловим ефіром, ефективніше при перериванні вагітності ранніх термінів.

Для переривання вагітності терміном 9-28 тижнів застосовують простагландіни, дози препарату коливалися в межах від 2 до 6 мкг/мин, введення здійснювали протягом 7 год. Практика показала, що для дострокового переривання вагітності доза простагландіна повинна в 5-10 разів перевищувати дозу, необхідну для викликання пологів. Показано, що при тривалих внутрішньовенних вливаннях простагландінів, необхідних для виконання штучного аборту, нерідко спостерігаються побічні реакції. Часто виникаюча блювота і діарея є звичайними ускладненнями такої терапії. Можуть виникати також флебіти в області ін'єкції, зазвичай швидко зникаючі після припинення вливання. Рідше з’являються такі побічні явища, як тахікардія, зниження артеріального тиску, підвищення температури тіла і лейкоцитоз.