Пізнє материнство

Все більше жінок наважуються стати мамами у віці після сорока. На скільки років можна відкласти народження дитини?

Кращий вік для народження дітей - до 30 років: це час максимальної плодючості жіночого організму. У жінок старших 35-ти підвищується вірогідність появи на світло дітей із спадковими захворюваннями, наприклад з хворобою Дауна - у дитини 47 хромосом замість 46. Зайву 21-у хромосому вона отримує з неправильно доспілої яйцеклітини.

Якщо жінка вагітніє і народжує до 30 років, ризик народження малюка з хворобою Дауна складає 1 на 2 тисячі пологів, а в 45 років - 1 на 30 пологів. Після 35 років знижується потенціал здоров'я. Тому перш ніж завагітніти, жінкам рекомендують пройти обстеження. Під час вагітності потрібно пройти генетичний скринінг в терміні 11-12 тижнів, що дозволяє виявити групу високого ризику по народженню дитини із спадковими захворюваннями.

Чоловік може продукувати статеві клітки до старості, інша справа – жіночий організм. У яєчниках новонародженої дівчинки вже закладений певний резерв: близько 300 тисяч мікроскопічних фолікулів, в яких знаходяться яйцеклітини. З часом включаються механізми, що поступово ведуть до загибелі фолікулів. У результаті яєчник втрачає здатність продукувати яйцеклітини. Зазвичай це відбувається до 48 років, коли припиняються менструації.

У кожної жінки свій, індивідуальний графік вікових змін. Менструальна функція і плодючість - це різні явища. Вже після 30 років показник плодючості жінок знижується і після 42 років вірогідність вагітності зменшується, а частота мимовільних абортів досягає 80%. Ці явища обумовлені підвищенням частоти хромосомних порушень при дозріванні яйцеклітин. З віком міняється енергетика яйцеклітини, знижується здібність ембріонів до проникнення в слизову оболонку матки. Це - основні чинники, що ведуть до такої високої частоти викиднів після 42 років.

Якщо є природний потенціал, можна народжувати і в ЗЗ і в 37 років, проблему в тому, що ніхто не знає можливостей свого організму.

Сьогодні багато жінок покладають надії на донорство яйцеклітин. До цього часто звертаються жінки старші 40 років. Програма сурогатного материнства дає можливість мати дітей жінкам з видаленою маткою або у тому випадку, коли після аборту внутрішня оболонка матки стає тонкою, і ембріон не може до неї прикріплятися.

Для участі в програмі донорських ооцитів запрошують жінок у віці до 30 років, а сурогатного материнства - до 34 років із здоровою спадковістю, у яких є свої діти. Після підсадки ембріона сурогатна мати до 14 тижнів вагітності отримує гормональну терапію, а потім необхідні гормони виробляє плацента. Використовуючи таку технологію, можна добитися вагітності і в 50, і в 60 років. Основний критерій - це здоров'я жінки.

За кордоном відомі випадки, коли жінка народжувала і в 64. Не потрібно забувати про етичну сторону питання. Перш ніж народжувати дитину в такому віці, треба задуматися: хто її виховуватиме?

Згідно світовій статистиці, з десяти подружніх пар у трьох спостерігаються проблеми із зачаттям. Відкладаючи народження дітей, потрібно пам'ятати, що їх потенційні батьки можуть зіткнутися з проблемою безпліддя. Чим раніше майбутні матері, і батьки прийдуть на обстеження, тим більше вірогідність позитивного результату. Лікарі прогнозують здоров'я плоду на підставі віку пацієнтки, її показників крові і т.д. - щоб не допустити народження дітей із спадковими захворюваннями або вродженими вадами, не сумісними з життям. Пороки розвитку можна встановити до 12 тижнів вагітності.

В середньому 50% жіночих яйцеклітин мають хромосомні порушення. Це природні помилки природи: зачаття відбувається набагато частіше, ніж жінка дізнається про вагітність. Близько 70% запліднених яйцеклітин гинуть: відбувається природний відбір усередині організму.

«Бич» репродуктивних технологій - багатоплідна вагітність після «запліднення в пробірці. Троє дітей жінка народжує на терміні 30-31-го тижня, четверо - ще раніше. Такі вагітні з 16 тижнів - стаціонарні хворі. У разі багатоплідної вагітності необхідне оперативне розродження: маловагі, незрілі діти часто травмуються.

У багатьох країнах обмежують кількість переносимих в порожнину матки ембріонів. Там, де держава платить за «запліднення в пробірці», серйозно контролюється це питання - «зайві» ембріони видаляють (на ранньому терміні - 6-7 тижнів, або пізніше - 12 тижнів). Така операція є психотравмою для матері. Не слід забувати, що будь-яке втручання може привести до викидня.