Передменструальний синдром (ПМС)

Нерідким порушенням менструальної функції є передменструальний синдром. Він полягає ось у чому. За кілька днів до початку менструації стан жінки значно погіршується. Вираженість болісних симптомів і їх поєднання можуть бути різними. В основному ж вони зводяться до порушень функції нервової, ендокринної, серцево-судинної систем і в обміні речовин.

Приблизно в 70% жінок у перед менструальному періоді спостерігається головний біль і запаморочення, у 50% — нудота і блювання, у 45% — серцебиття і біль у серці, нерідко внаслідок набряків відбувається помітне (до 2— З кг і більше) зростання ваги, іноді спостерігається задишка, болі в кінцівках, свербіж.

У багатьох жінок з вираженим передменструальним синдромом спостерігається дратівливість, агресивність, підвищена вимогливість до навколишніх, в інших, навпаки, пригнічений стан, плаксивість, замкнутість, підвищена недовірливість, апатія. Нерідко, симптоми перезбудження або, навпаки, пригнічення нервової системи чергуються або поєднуються найрізноманітнішим чином. Як правило, спостерігаються порушення сну, зниження пам'яті й уваги.

І все це перебуває в різкому контрасті з настроєм і загальним станом після менструації: поведінка може стати рівною і спокійною, настрій доброзичливим і дружелюбним, ніяких приводів для конфліктів з навколишніми немає. Але це, на жаль, тільки до наступного передменструального періоду, коли всі болісні симптоми поновлюються з попередньою силою.

Згідно із спостереженнями перед менструальний синдром спостерігається у 28,8% жінок, важка його форма відзначена лише приблизно в 15% жінок з цієї кількості. Частіше він спостерігається у жительок міст і представниць розумової праці. Навпаки, в жительок сільської місцевості і жінок, які займаються фізичною працею, він зустрічається помітно рідше. Частіше передменструальний синдром буває у жінок віком 25—45 років, але важливо те, що часом він супроводжує перші ж менструації. Розвитку цього синдрому сприяє психічне напруження, а також різні ушкодження статевої системи, наприклад, у результаті абортів, особливо ускладнених, сприяють його виникненню й тяжкі інфекції.

Тяжкість передменструального синдрому може залишатися однаковою протягом багатьох років або ж наростати. Тому він потребує спеціального лікування. Слід підкреслити, що за медичною допомогою звертаються не всі жінки з передменструальними розладами.

За спостереженнями під час менструації у 80% школярок спостерігається зниження фізичної активності, у 70% — схильність до самотності, у 30% — зниження впевненості в собі, у 47% — послаблення інтересу до занять. Під час менструації у 10% школярок спостерігаються невротичні реакції. Якщо до цього додати нудоту, що передує менструації, головний біль, а також переймоподібні болі (інтенсивні — у 9%, помірні — 16%, слабкі — у 23%), то зрозуміло, що стан і самопочуття їх значно порушені.

Аналіз особливостей передменструальних порушень у дівчаток, дівчат, жінок дає можливість розглянути ще одне важливе питання. Психологи протягом підліткового періоду виділяють так звану негативну, а слідом за нею ї позитивну фазу. Тривалість негативної фази від 2 до 9 місяців. У дівчаток вона спостерігається ближче до 13 років і виражена значно сильніше, ніж у хлопчиків. Згідно із спостереженнями, у дівчаток спостерігається сонливий, апатичний стан, загальмованість, потреба в самотності, замкнутість, пасивна й одночасна неспокійна поведінка, негативізм, прояв упертості, зниження праце здатності.

На період негативної фази припадає максимум несприятливих стосунків дівчаток з членами сім'ї. У цьому ж віці особливо виражено почуття незадоволення собою, своєю діяльністю, життям взагалі. Серед неповнолітніх правопорушників підлітків віком 12—15 років майже вдвічі більше, ніж у старшому віці. Негативна фаза підліткового віку змінюється протилежною — позитивною фазою, для якої характерне підвищення активності й успішності в роботі, поліпшення настрою, стану і самопочуття, активне прагнення до спілкування.

Негативна фаза підліткового періоду — поняття в основному психологічне. Однак явища, що спостерігаються під час її, не можна вичерпно пояснити лише з психологічних позицій. Досить зіставити особливості стану і самопочуття жінок до і після менструації з особливостями стану і самопочуття дівчинки-підлітка до і після менархе, то виявиться значна схожість між ними і роль у цьому порушень функції гіпоталамуса.

Порушення стану і самопочуття, що спостерігаються перед і під час менструації, пов'язані з розладами функції центральної нервової системи і особливо гіпоталамуса. У період статевого дозрівання, до того, як сформуються всі регуляторні зв'язки (тобто до менархе), гіпоталамус перебуває у стані особливо підвищеної активності. До того ж слід враховувати, що він дуже чутливий до різних ушкоджувальних факторів, чи то отруєння організму, інфекція (особливо вірусні інфекції, наприклад грип, що тяжко проходить), травма, психічне перенапруження і т. д.

Порушення функції будь-якого іншого органа не супроводжується такою кількістю, різноманітністю і тяжкістю хворобливих симптомів, як порушення функції гіпоталамуса. Це можуть бути порушення центральної і периферичної нервової системи, розлад обміну речовин і живлення тканин тощо. Але навіть якщо немає прямої патології функції гіпоталамуса в «фізіологічних» умовах періоду статевого дозрівання, деякі відхилення його функції і супроводжуючі їх порушення вищої нервової діяльності мають місце.